Щоб контролювати зміни клімату, треба серйозно розвивати систему моніторингу довкілля, - вважають вихованці ІТА «ЮН-ПРЕС» Київського Палацу дітей та юнацтва.
Протягом останніх 50 років популяція людей на Землі збільшилася майже удвічі – від 3,7 до 7,6 млрд. Це означає, що наша маленька планета стала удвічі тісніша, а ресурси її стали використовуватися з подвійною силою! Споживання людиною продуктів, питної води, корисних копалин неминуче призвело не лише до виснаження ресурсів, але й до катастрофічних наслідків, що вплинули на зміни довкілля і клімату.
За інформацією звіту ООН, станом на 2019 рік під загрозою вимирання понад 40 % видів амфібій, майже третина рифів, третя частина морських ссавців та щонайменше 15 % усіх видів комах. Понад 500 тис. видів, що мешкають на суходолі, втратили достатнє природнє середовище для виживання. Щодня назавжди зникають види риб, рослин.

Виробництво, промисловість та інші процеси, що поліпшують життя людям, погіршують його для решти світу навколо. Викиди шкідливих газів в атмосферу, що залишає по собі технічний прогрес, не виводяться з надземної поверхні та значно шкодять довкіллю, змінюючи клімат. Вуглекислий газ, метан та оксид азоту спричиняють різкі перепади температур у тих зонах, де раніше цього не спостерігалося. Як наслідок людського втручання в природні процеси виникають екстремальні природні явища там, де їх ніколи раніше не було, як от тепла, малосніжна зима в Європі та й в Україні цього року.
Світ змінюється стрімко і неминуче, приносячи нам все новій й нові виклики, а за ними – нові хвороби. Мутують віруси, планету роз’їдає глобальне потепління. Зважаючи на останні тенденції, через 20-30 років Україна може мати клімат, як нині у Греції. Більшість хоче тепла посеред зими, не усвідомлюючи, що зміна клімату потягне за собою зміну природного середовища, до якого люди звикли й полюбили. Зменшиться кількість опадів і ще підніметься температура, рослинність стане сухою і степовою, зміняться види дерев, що вже й говорити про тваринний світ. Річки й озера зміліють, а де-які зникнуть. Грунти зміняться і все, що в них…
Після останньої кліматичної конференції, 18 держав оголосили про створення міжнародного альянсу за відмову від вугільної енергетики. До альянсу увійшли: Великобританія, Канада, Бельгія, Австрія, Італія, Швейцарія, Франція, Фінляндія, Нова Зеландія, Мексика та інші. Для досягнення мети Паризької кліматичної угоди індустріальні держави світу повинні до 2030 року скоротити до нуля шкідливі викиди в атмосферу від виробництва енергії з вугілля. Значне зниження цін на виробництво енергії з альтернативних джерел дасть змогу до 2050 року країнам світу відмовитися від вугільної енергетики без збитків.
Серед основних загроз на території України, викликаних змінами клімату в галузі сільського господарства та виробництва харчових продуктів, можна виділити необхідність інтенсивнішого зрошення ѓрунту на полях влітку, поширення процесів опустелювання, виникнення несезонних заморозків та збільшення амплітудних коливань температури, зміни режимів дозрівання сільськогосподарських культур та підвищення їх вразливості до ураження шкідниками.

Ми, вихованці ІТА «ЮН-ПРЕС» КПДЮ, приєднуємося до світової спільноти в боротьбі за можливість жити в екологічно безпечному середовищі та за збереження природного потенціалу світу.

Вважаємо за необхідне розвивати систему моніторингу довкілля, що здатна контролювати тенденції та характер змін клімату. Надзвичайно важливим кроком для ефективної адаптації є чітке розуміння очікуваних наслідків, вразливості та ризиків, пов’язаних зі зміною клімату для основних галузей економіки та здоров’я. Правильне розуміння наслідків і ризиків дозволить тим, хто приймає рішення щодо захисту довкілля, розробити відповідні заходи та програми на короткострокову і довгострокову перспективу.
Реагуючи на виклики коронавірусу та долаючи його, пам’ятаймо про нові виклики зміни клімату, що постають перед нами. Ми неодмінно подолаємо коронавірус, але «ефект метелика» ніхто не відміняв! А ось, що саме він спричинить і де? Треба задуматися вже сьогодні і працювати на випередження. 
Світ – це частина нас, а сьогоднішній карантин – період роздумів про можливості.  Для чого саме?  Вибір за нами.

P.S. У тексті висловлено позиції вихованців гуртка «Юні репортери» ІТА «ЮН-ПРЕС» КПДЮ: Світлани Бойко, Дмитра Азарова, Лізи Клочкової, Марії Коновал, Майї Кононенко, Ірини Колодної. Роздуми велися під час дистанційного заняття у Viber, навіяні світовими кліматичними та медичними змінами з використанням даних ООН.