Твердження, що в XXI столітті люди стали менше читати, вже давно стало мейнстрімом. З ним можна погодитися лише частково. Так, серед сучасних дітей та молоді мало хто любить читати. Проте й дорослі читають дедалі рідше.

     Усі розуміють ― без книжок неможливо існувати. Читання розвиває уяву, спонукає критично мислити та формує власну думку, яка не дає змоги маніпулювати людиною. Читання ― це саморозвиток. Своїми силами завжди приємніше розвиватися, ніж під постійним контролем інших.

     Якось, прочитавши «451 за фаренгейтом» Рея Бредбері, я зрозумів, що в альтернативній реальності ― житті без книжок, окрім технологій, немає нічого фантастичного. Якщо людина не читає, рівень її інтелекту падає.

     Чи будуть люди щасливими, якщо не читатимуть? Мабуть так. Але для мене ― це питання риторичне. Саме тому читання ― це щастя, від якого я ніколи не відмовлюся!

Дмитро Ковальчук

Повернутись