«ЛЮДИ – МОЄ НАЙБІЛЬШЕ НАТХНЕННЯ» 

Анастасія Зазуляк , 20 років, студентка Тернопільського національного економічного університету за спеціальністю «Право», вихованка фотостудії «Ікс-позиція» (кер-к В. Стрижко) ТМР «Станція юних техніків». Фотографує з 14 років. Відвідала 11 країн світу.

ПЕРШЕ МІСЦЕ  на фестивалі-конкурсі «ПРЕС-весна на Дніпрових схилах» 2019 у номінації «ФОТОРЕПОРТАЖ»  за серію робіт «Маленькі поліцейські»! 

«Маленькі поліцейські» - серія робіт, яку я робила у своєму університеті. Взагалі-то ми виготовляли, університетський календар. Мені запропонували роботу над ним і я працювала разом зі своїм напарником, теж фотографом.

Ми мали організувати дітей так, щоб вони могли зіграти ролі дорослих. Тому, ходили з ними до суду, щоб вони могли грати ролі юристів чи прокурорів, але в нас ще було окреме завдання ― фотографувати хлопців та дівчат, які є поліцейськими. У нас тоді була поліцейська машина, спеціально замовлена для цієї фотозйомки.

 ЦЬОГО РОКУ на «ПРЕС-ВЕСНІ» - ЯК ГЛЯДАЧКА

Цьогорічна тематика номінації «Фоторепортаж» - мобільна фотографія, а я більше знімаю на дзеркальну фотокамеру, тому не знала чи братиму в цьому році участь з якимось конкретними роботами, але минулорічна тема була мені дуже цікавою, як і сам Фестиваль.

Особливо сподобався воркшоп від фотографа Ярослава ГОЛУБЧИКА! Захопила прогулянка розважальним парком і осередком культури та історії Київської Русі ― «Парк Київська Русь» і взагалі, організація всього Фестивалю. Тому я б радила усім бажаючим взяти в ньому участь, особливо в онлайн-форматі! Мені здається, це така унікальна можливість, яка не відомо чи повториться колись!

 СФЕРА МЕДІА – ПЕРСПЕКТИВА ДЛЯ УЧАСНИКІВ «ПРЕС-ВЕСНИ» 

Бажаю всім учасникам «ПРЕС-ВЕСНИ» 2020 наснаги саме в онлайн-форматі, натхнення в майбутньому! Щоб вони продовжували і надалі розвиватися. Медіа, як на мене, є дуже перспективною, цікавою і креативною сферою для розвитку людини. Бажаю усім спробувати формат «онлайн»! Мені здається, він буде надзвичайно цікавим і це дуже хороша можливість «розвести» свої карантинні будні!

НОВІ ПРОЕКТИ – НОВІ ПЕРЕМОГИ 
До речі, після «ПРЕС-ВЕСНИ», минулого року відразу взяла участь у Литовському фотофестивалі «Уoung people of the 21 century» (Молода людина 21 століття), де перемогла у категорії 17-19 років зі своїм фоторепортажем.

Цього року також там вирізнилася, вже у категорії 20-29 років - отриманням відзнаки «За креативність» у номінації «Творчий пошук». І знімала я… самоізоляцію!

Це був проєкт з автопортретами, які я знімала в себе вдома. Це був такий, свого роду проєкт самопізнання, дослідження себе на карантині, думок людини в самоізоляції.

У мене дві серії робіт по цій темі, перша: автопортрети, а друга – фотографія-алегорія, де я взяла образ дерев’яного чоловічка і зобразила його, як людину, яка бореться за свою свободу на карантині, хоче залишити свою домівку і вийти з цього стану, тому що для неї це важко. Це символічний образ, а не реальний.

Ці серії - два різні підходи до теми ізоляції. Героїня портретів проводить час наодинці, змирюється й приймає ситуацію. Щодо другої серії, то чоловічку надзвичайно складно прийняти себе, йому тяжко перебувати під тиском різноманітних перепон на шляху до свободи.

СЕРІЯ «САМОІЗОЛЯЦІЯ»: «АВТОПОРТРЕТ»
Я ніколи раніше не відчувала себе так, як відчуваю зараз. Моя квартира як коробка. Я в ній зовсім одна. Я починаю звикати до цієї реальності. Ми повинні переосмислити свої цінності та пріоритети. Коли чогось не вистачає, то ти краще усвідомлюєш важливість цього. 
Це історія про мене як про екстравертну людину, яка самоізолюється у своїй квартирі через пандемію коронавірусу.

СЕРІЯ «САМОІЗОЛЯЦІЯ»: «АЛЕГОРІЯ»
Серія-алегорія з дерев'яним чоловічком ілюструє людину, яка наче знаходиться в клітці сама з собою, яка не може знайти собі місце в цей час. Це про людину, яка намагалася зекономити час, аби приділити його тій справі, яка їй приносить задоволення. Коли у неї не залишається вибору, то вона не знає, куди направити свої сили та енергію, губиться у буденності.

ЩО НАДИХАЄ
Фотографую не лише для конкурсів, хоч і перемагати приємно. Улюбленою справою займаюсь, коли є натхнення та настрій, а його я черпаю у природі, навколишньому світі, подорожах та людях. Взагалі, люди – це найбільше моє натхнення. Мене надихають мої рідні, друзі, можуть надихати навіть просто перехожі на вулиці, я можу їх зупинити і запитати чи вони були б не проти взяти участь у фотозйомці.

ДУМКИ НА МАЙБУТНЄ
Чим буду займатися далі, що виберу: фото чи право, важко сказати. Але єдине, що можу сказати, те що ці дві сфери об’єднує людина, бо для мене у фотографії стоїть найперше людина і так само в праві - людина стоїть у центрі уваги і її потрібно захищати, вона є пріоритетом усієї системи права, і мені здається у цьому схожість між цими двома сферами. Точно ніколи не знаєш, як повернеться життя…

Підготувала Dariya Bilokobylska,
керівник гуртка «Юні репортери» ІТА «ЮН-ПРЕС» КПДЮ